В німецькій мові існує 2 минулих часи, які описують події в минулому, а їх вживання не залежиться від моменту звершення дії. Загалом, часи в німецькій мові є нескладною для вивчення темою і вже точно не такою плутаною як в іспанській чи англійській мовах. Часи в німецькій мові взагалі йдуть в бік спрощення.
Але виникає резонне питання – чому існує 2 минулих часи, якщо вони описують одне й те ж? Коли і як вживатись конкретний минулий час? Давайте з цим всім зараз і розберемось.
У німецькій мові є 2 минулі часи:
- Perfekt – минулий складний (доконаний) час
- Präteritum – претер, претерітум або простий минулий час.
Коли який вживається?
- Perfekt — вживається, коли дія в минулому була вже завершена. Перфект вживається майже завжди у розмовній мові – якщо ви говорите з іншими людьми, розповідаєте їм про події в минулому, то це завжди минуле доконане, тобто перфект (жива/усна мова, переписка в чатах, емейлах).
- Präteritum — вживається в письмовій мові (книжки, журнали тощо) у розповідях про минулі події, які, як правило, не пов’язані з сьогоденням.
